ТМ «Suzie»: Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, потрібно бігти як мінімум удвічі швидше!

Виробник ексклюзивного одягу для дівчаток 
ТМ Suzie
м. Хмельницький
На ринку 15 років
Учасник виставки BABY EXPO: з 2013 року

 

Усі великі справи починаються з маленьких кроків, а кроки – з ідеї. Так, 2004 року молоде подружжя Гриньових, допомагаючи батькам торгувати на ринку дитячими товарами польських виробників, вирішили урізноманітнити асортимент – пошили модні дитячі спідниці за власним ескізом. І влучили в ціль. А вже у 2006 році їхні моделі реалізовувалися на хмельницькому ринку під ТМ «Suzie».

Сьогодні це бренд стильного ексклюзивного одягу для дівчаток від 3 до 12 років, який став беззаперечним фаворитом дитячої моди в Україні та за її межами.

Наші співбесідники – засновники ТМ «Suzie»: генеральний директор Олег Гриньов та арт-директор, дизайнер Ольга Гриньова.

 

BABY EXPO: Ваш бізнес частково стартував з уже визначеного напряму – продажем дитячого одягу займалися батьки. Це випадковий збіг інтересів чи закономірність? Чи включилися б ви у роботу, якби у них був інший напрям підприємницької діяльності?

Олег: Глибинно я не аналізую, чому так сталось. Я просто люблю. Коли я люблю – воно йде, коли ні – закривається. Я, до речі, паралельно пробував себе й у інших іпостасях – займався реалізацією пива, сухофруктів, але це усе відійшло само собою. Щоб знати чи це твоє, та навіть дізнатися чи ти це любиш, потрібно спробувати. Ми спробували. Те, що не до душі – само собою відсіялося. Залишилося те, що окрім грошей приносить задоволення – нерухомість і fashion.

Ольга: Пошиття саме дитячого одягу підкріплювалось та посилилось тим, що на старті ми мали донечку Луїзу і прагнули одягнути її красиво. Потім народилася Сюзанна. І наш ентузіазм до створення елегантних дівчачих моделей подвоївся.

BABY EXPO: Що було найскладнішим на старті?

Олег: Комунікація з людьми. До речі, це проблема номер один чи не в усьому світовому бізнесі. Усе інше було придумане до нас. А от для комунікації потрібні власні навики і досвід.

BABY EXPO: Ви хвалитеся дружною командою, яка працює як єдине ціле. Скільки людей довелося «відсіяти», перш ніж ви стали однодумцями?

Олег: На сьогодні наша команда – це 50 людей, у числі яких постійно є двоє-троє таких, які перебувають у нас на стажуванні. Не всі з них проходять ці тримісячні випробування. У нас така тенденція, що ми самі виховуємо людей, які мають тільки бажання працювати. Ми навчимо, покажемо, допоможемо. Маємо власні схеми, як швидко вирости в продажах. Коли у нас погляди з новачком співпадають – працюємо, ні – розходимося. Без образ. І почасти ці люди знаходять себе й успішно працюють в інших напрямах і компаніях.

BABY EXPO: Щоб встигати завжди і всюди, тримаючи руку на пульсі модних тенденцій, потрібно мати хорошу команду чи необхідно самому контролювати кожен крок?

Олег: Координувати, а не контролювати. Ось, приміром, виїжджаємо ми у вихідні на відпочинок. До речі, вихідні у нас – це святе. Ми відпочиваємо гуртом, практично усі члени команди. Так склалося і так нам комфортно.

Біля мангалу чи за столом, хочемо того чи ні, але наші розмови крутяться навколо роботи. І це цікаві нам розмови, які несуть позитивний заряд. Ми хвалимося одне одному, кому що вдалося. І радіємо, що чогось досягли.

Мені цікаво спілкуватися з моїми колегами, особливо які на 10–15 років молодші за мене. Вони привносять свіжі віяння і нову енергетику. Сьогодні в тренді ось це, а на завтра – щось інше. О! Так це ж позитивно! Це і є життя. Такі неформальні спілкування найцінніші.

BABY EXPO: Співпрацювати зі «Suzie» – саме задоволення: цілодобово на зв’язку відділ продажів, менеджери працюють без вихідних, прекрасний сайт, який має зворотній зв’язок, готовність консультувати партнерів щодо розвитку продажів тощо. Це безумовні, звичні для вас складові бізнесу?

Олег: Так, звісно. І водночас я не вважаю, що вони працюють на 100%. Ми до цього йдемо. Розумію, що потрібна мотивація, бо менеджер із поганим настроєм «слоненятко не продасть». Продажник крутий, якщо він на своєму місці, і його не потрібно контролювати. Він відповість у будь-який час. Так, це – щастя.

Щодо допомоги партнерам у розвитку продажів... Ми запустили пілотний проект у Львові й корегуємо позиціонування магазину та консультуємо з точки зору розвитку маркетингу. Завдяки цьому в 2018 році магазин у 4 рази збільшив у нас свої закупки порівняно з 2017 роком. Ми зрозуміли, що такий хід продажів найбільш вдалий. І надалі плануємо не особисто продавати, а виїжджати, як кажуть, у поля і допомагати продавати нашим клієнтам.

BABY EXPO: Власний успішний бізнес – це ціла низка ризиків. Чи вдається їх обминути? Чи часто доводиться розчаровуватись, і наскільки швидкоплинні такі розчарування?

Олег: Не розчаровуюсь, але ризиків багато. У цьому сенсі доречно провести паралель з моїми першими спробами у 2000 році стати на лижі та навчитися добре кататися. За іронією долі, Буковель тоді теж робив тільки перші кроки в обслуговуванні туристів. Підйомники тоді ще були доволі умовними. Я падав, вставав і був сильно розчарований. Помітивши це, один розумний чоловік зауважив мені: щоб навчитися добре стояти, потрібно сто разів упасти. Байдуже – за один день чи за рік. Але упасти потрібно! 100 разів!

Так і у бізнесі. Один в один. До 5 років розвитку я взагалі не розглядаю, що це повноцінна компанія, яка може заявити про себе на повний голос. Необхідні етапи становлення, яких не обминути і без яких немає поступу вперед. А щоб заявити про себе на міжнародному рівні, вважаю, потрібно не менше 15 років, і це тільки щоб потрапити в будь-яку аналітику локального або міжнародного рівня. Нам 15 тільки виповнюється цьогоріч.

BABY EXPO: Ви – фартові люди чи кожен фарт має глибоке робоче підґрунтя?

Олег: О! Таке мені доводиться чути мало не щодня. Особливо часто заявляють про мою фартовість колеги з продажу нерухомості. Насправді ж, мої удачі й перемоги – це, можливо не всім помітні, навички і знання. Ну, і плюс ризики. А ризик – це незнання. Якщо ти як шахіст зможеш усе продумати на кілька ходів уперед, то ризики будуть мінімальними. Якщо не зможеш – такий матимеш і результат. Я про це постійно кажу. Можливо, у когось фарт і є – не буду заперечувати. Але мій фарт – це постійна праця.

BABY EXPO: Звідки ви черпаєте ідеї для створення своїх моделей, і яка роль у цьому належить дизайнеру? Судячи з представлених робіт, їх у вас ціла дюжина?

Олег: У нас на сьогодні працює три дизайнери. Раніше усе, що вироблялося, – це були смаки дружини. Зараз ми вирішили їх розширити, доповнити іншим баченням, розробками інших людей. Але, безумовно, щоб човен плив за течією, потрібно постійно спрямовувати його у правильне русло. Бо досвід – це святе. У нас немає готової моделі. Просування вперед у будь-якому разі відбувається «методом тику». Але контрольованого.

Ольга: Хоча ми й позиціонуємо себе як виробники дитячого одягу, по суті ми робимо дорослий одяг. Трохи адаптуємо дорослі моделі й переносимо на підлітковий вік. Тепер серед дизайнерів хтось відповідає за саму модель, хтось за аксесуари. Потім ми приймаємо спільні рішення, навіть часом спілкуємося мовою, зрозумілою лише нам. Я не професійний модельєр, і з часом відчула брак академічних знань. Так у нас з’явилися нові молоді сили.

BABY EXPO: Складно знайти хорошого дизайнера?

Олег: Так. Якщо сидіти на дивані та думати про нього. А якщо чітко розуміти, що тобі потрібно, то думаю, що ні. Одна з дизайнерів не хотіла до нас іти на постійній основі, її б влаштувала і робота фрілансера. Але їй сподобалась атмосфера в колективі, й тому вона залишилася. Загальний робочий настрій – половина успіху в роботі.

BABY EXPO: Судячи з моделей, у дизайнерів усе добре виходить?

Олег: Ну, як на це подивитись, адже все це відносно.

BABY EXPO: Ви – строгий критик!

Олег: На сьогодні це одна зі складових успіху. Якщо все добре, то для чого розвиватися? Все, можна ставити крапку. І на бізнесі загалом. Мене ще бабця вчила: погане зерно (пам’ятаю, йшлося і про пшеницю, і про картоплю) дасть поганий урожай. Отож, з дитинства відоме «що посієш, те й пожнеш» працює все життя.

BABY EXPO: Як ви стежите за якістю виробу?

Олег: Маємо відділ перевірки якості, який спочатку перевіряє якість тканин, а потім і якість пошиття виробу. В нас існує система мотивацій – бонусні нарахування. Якщо працівник цього відділу чи технолог виявляють якусь неточність у пошитті моделі, йому нараховується бонус. Відповідно, гроші списуються з того, хто припустився цієї помилки. І що цікаво, не зі ставки, а з бонусних нарахувань. У одного забрали – іншому віддали. Усе по-чесному. Одні отримують мотивацію пильно відстежувати бодай найменшу неточність, інші – її не припускатися.

BABY EXPO: Історія бренду – родова династія швачок і дизайнерів. Чи використовуєте якісь деталі, образи з прабабусиної скрині? Адже сучасна мода дедалі більше апелює до почуттів, спогадів, комбінуючи старе і сучасне.

Олег: Так, моя прабабуся Лукерія була відомою на все село швачкою, бабуся Олена все життя пропрацювала у швейній майстерні. Моя мама Тетяна була вже технологом швейних виробів і здобувала знання в університеті. До речі, саме там і познайомилися ми з Олею. Я навчався на кафедрі машин та апаратів, вона – опановувала менеджмент виробництва. Тож нам, як кажуть, сам Бог велів розвивати швейне виробництво. Чи використовуємо деталі з прабабусиної скрині? Ні. Якби то були міські моделі, можливо. А в селі люди виживали. Практично усі мої родичі були дотичні до голодомору. Тому передусім думали про те, як мінімізувати затрати, щоб було лише чим прикрити плечі. Їхні моделі суконь були доволі скромними.

Але погляньте, що я привіз із села від бабусі Олени, відвідавши її на Різдво – її старі швацькі, вважай раритетні, ножиці. Ось повішу тут на стіну, нехай гріють мені душу, нагадуючи хто я, звідки і якого роду.

Ольга: А я росла при розвалі Радянського Союзу, коли купити щось було практично неможливо, а шити – дорого. Мене виховувала одна мама. Хотілося гарно одягатися, тим паче, що я мала непоганий смак. Доводилося вишукувати недорогу тканину і «оживляти» за рахунок дизайну. Або перешивати старі речі. З сусідкою-швачкою ми склали хороший дизайнерсько-швацький тандем. По «Бурді» навчилася для себе і подруг робити нескладні речі. А взагалі у мене, як і у Олега, «швацькі» корені. Моя бабуся шила для багатих людей села, а зі шматочків, що залишалися, з дозволу господарів комбінувала і зліплювала одіж для своїх дітей. У результаті виходили дуже симпатичні речі, яких не було ні в кого. І діти з багатодітної сім’ї були одягнуті, як з голочки.

BABY EXPO: Коли зустрічаєте свої моделі на вулиці, які відчуття вас переповнюють?

Олег: Неперевершені. Це дуже круто. Хочеться жити і працювати ще краще, хочеться бігти вперед і бути щасливим. Постійно. Це неймовірне задоволення.

BABY EXPO: Маєте двох помічниць – власних моделей. Чи виступають доньки у ролі критиків, чи підказують щось?

Ольга: Молодша Сюзанна у нас як лакмусовий папірець: коли їй раптом щось коле, тисне, піджимає, будьте певні – вона не буде цього терпіти. І ми швидко виправляємо. Ми до її думки прислухаємося, бо як інакше перевірити модель? Є такі моменти, коли ми, як дорослі люди, не можемо самі аналізувати. Від неї ж одразу чуємо тисячу зауважень: а чого воно таке широке, а чого вузьке і т. д. Дискомфорт моделі – це проблема, яку необхідно негайно усунути. Зате я точно знаю: з усіх брендів Сюзанна вибере номер один – «Suzie».

BABY EXPO: Напрямок «виробництво одягу для дівчаток» (а не для хлопчиків) був вибраний через те, що на той час ви мали донечку, чи через більше поле для творчості: рюші, складки, волани, мережки, тасьма, аплікації тощо?

Олег: Не повірите – ми кілька разів пробували запустити й хлопчачу лінію, і щоразу в нас не виходило. От не виходить і все! А чому – не можу пояснити.

BABY EXPO: 20% своєї продукції ви продаєте за кордон. Куди саме? Чим приваблює вимогливого споживача український виробник ТМ «Suzie»?

Олег: З останніх – це була Латвія. Їм неймовірно подобався наш дизайн. Зараз працюємо з Казахстаном. Вони позиціонують Україну як частинку Європи. Це так приємно. Вони теж у захваті від дизайну. Слід зауважити, що у наших переговорах про якість навіть не йдеться. Це само собою зрозумілий аспект. А от дизайн, сервіс – це ми обговорюємо.

BABY EXPO: Для цих країн ви розробляли індивідуальні моделі?

Олег: Поки що ні. Згодом, можливо, ми дещо змінимо, але зараз немає потреби. Ось нещодавно відправили посилку до Казахстану, і раптом зворотній дзвінок: «Розпаковуємо посилку – і всі у захваті. Дух перехоплює. У вас просто дизайнери з мегафантазією. Маю 20 років роботи з дитячим одягом, а стільки емоцій і позитиву я ще не отримувала ніколи. Це щось неймовірне». Так приємно.

BABY EXPO: Якби ваша продукція мала ярлик «Made in Italy», чи то навіть у Польщі або Туреччині, вона була б ще більше затребуваною?

Олег: Так, адже близько 80% українців віддали б перевагу італійському. На жаль. Мабуть, потрібні роки, щоб у нашу якість повірили. Певно, частково спрацьовує і ментальність, стереотипи. Світові тренди змінюються. Американцям уже байдуже, якою є країна-виробник, а українцям ні. Країна додає виробу регалій. Хоча у світовому масштабі «Made in Ukraine» набирає обертів.

BABY EXPO: Ваші відгуки про BABY EXPO завжди життєствердні, «крилаті», сповнені надзвичайних емоцій: «Ми повертаємося додому із безліччю нових, креативних ідей». На які нові звершення надихають вас конкуренти, партнери?

Олег: Вони спонукають до аналізу. Зараз немає такої тенденції, що ти маєш смак і можеш, як у рулетці, поставити на зеро. Зараз свою роботу спрямовуєш через аналітику. Ми можемо інтуїтивно розуміти, що це круто, але не факт, що це дає продажі. Те, що це робить більшість виробників, не означає, що це круто. Потрібно проаналізувавши ринок, кинути свій товар у річку за течією.

BABY EXPO: Складається враження, що ви не лише успішні бізнесмени, а й щаслива родина. Наскільки взаємопов’язані ці поняття? І чи важливо взагалі, щоб вони були взаємопов’язаними?

Олег: Однозначно взаємопов’язані. Передусім, щаслива родина повинна займатися улюбленою справою. Тут усе як у бізнесі. Сім’я – це труд. А дружна, щаслива сім’я – це неймовірний труд. Нам цікаво бути удвох із дружиною і разом із дітьми. Ми не шукаємо компанії, щоб розслабитися. Наприкінці робочого дня можемо зідзвонитися і зустрітися в ресторані, щоб удвох повечеряти. Звісно, з радістю приймаємо гостей і вдома.

BABY EXPO: Чи важко у сучасному світі зберегти сімейні моральні цінності?

Олег: Важко. Сьогодні існує багато спокус, усе у відкритому доступі. Розмиваються рамки, зникають стереотипи. Я б не сказав, що мені важко, бо ми з дружиною багато пройшли разом. Ми більше, ніж чоловік і дружина; ми партнери, друзі, однодумці, батьки. Але з власних спостережень бачу, як люди, особливо молодші, легковажно ставляться до шлюбу. На жаль.

BABY EXPO: Які маєте плани?

Олег: Скориставшись глибокою аналітикою, бачимо, що на сьогодні перед нами три дороги. Зараз маємо вирішити, якою з них піти. Глобально – це освіта і сервіс. Нам потрібно вчитися самим і вчити свою команду. Це буде не трендова освіта, а незручна, яких зараз не люблять. Професійно-технічна: технологи, конструктори, менеджмент. Можливо навіть, відносно скучні заняття. Але без них немає поступу вперед.

Один із моїх проектів – навчання дітей. Придбав франшизу на відкриття у Хмельницькому загальноосвітньої приватної школи ThinkGlobal, яка фактично працює уже рік, а з вересня цього навчального року зустріла своїх перших 15 вихованців. Коли добудуємо відповідні приміщення, плануємо прийняти 54 учні. Наступного року буде уже 8 класів. У закладі передбачені бібліотека, їдальня, ігрова зона та зона відпочинку. А батьки можуть стежити за своїми дітьми завдяки системі відеонагляду. ThinkGlobal – це мережа інноваційних шкіл із демократичною культурою навчання. Такі школи успішно працюють у Києві, Тернополі, Львові, Дніпрі та Рівному. Ну, ось тепер і у Хмельницькому.

BABY EXPO: Що спонукало вас до такого рішення?

Олег: Наші доньки. Я хотів, щоб вони із задоволенням ходили до школи.

BABY EXPO: Чи мають дівчатка інтерес, генетичну схильність до сімейного бізнесу, зокрема швацького, дизайнерського напряму?

Оля: Старшу Луїзу я називаю космічною дитиною. Вона не така як усі, має художній нахил, свій творчий світ, у якому живе. Вона відвідує художню школу і всі свої відчуття виплескує на папері. У що це переросте згодом – покаже час.

Молодша – творча особистість. Але більше артистичного спрямування. Вони різні. Коли одягали старшу в наші моделі, їй підходило все: і тканина, і фасон, і якість пошиття. Купила – то й купила, одягнула – то й одягнула. А восьмирічна Сюзанна... О, це ще той критик і шукач удосконалень. Вона і в школі має друга, який тяжіє до дизайну жіночого одягу. Беруть разом Барбі, шматки тканини і щось моделюють. Кажуть: ми – команда. А ось у якому напрямку вона піде далі – покаже життя.

Олег: Найменше, чого б я хотів, – щоб доньки наслідували наше життя. Хотів би, щоб мали своє.

BABY EXPO: А яка у вас заповітна мрія щодо «Suzie»?

Оля: Щоб це була відома за межами України компанія. Щоб наш бренд був популярний, затребуваний і впізнаваний.

BABY EXPO: Тоді – порада від власників ТМ «Suzie» партнерам. Що потрібно зробити, щоб не лише втриматися на плаву, а й побудувати в сучасних умовах успішний бізнес?

Олег: Постійно вчитися. Освіта нині – невід’ємний процес, складова всієї бізнесової роботи. Звісно, легше працювати, коли є ментор (наставник). Добре порадитися з успішною людиною. Однозначно складовою успіху є команда та відкритість бізнесу до усього нового.

Однак, усе це – лише інструменти. Головною має бути твоя власна праця. У мене є така трохи своєрідна, влучна відповідь: щоб попи були сухими і чистими, їх потрібно сушити і чистити. Мило, присипки, рушники – усе це допоміжне. Необхідно закачувати рукави і працювати. По 24 години на добу. 7 днів на тиждень. Сьогодні молодь саме так і працює. І мені потрібно або здатися, або бути такими як вони. Здаватися я, звісно, не збираюся.

Ольга: Пам’ятаєте, як казала головна героїня з «Аліси в країні чудес»? Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше! Ми так і живемо.

Матеріал підготовлено командою BABY EXPO